- свататися
- I [сва/татиес'а]
-айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а (просити згоду на одруження)II [свата/тиес'а]-а/йус'а, -а/йеіс':а, -а/йеіц':а, -а/йуц':а (ставати сватами)
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
свататися
Смотреть что такое "свататися" в других словарях:
свататися — I св ататися аюся, аєшся, недок. Звертатися до батьків дівчини, звичайно через старостів або взагалі через посередників, прохаючи дати згоду на одруження з їхньою дочкою. || Самому пропонувати себе в чоловіки дівчині, жінці. II сват атися а/юся,… … Український тлумачний словник
свататися — дієслово недоконаного виду звертатися за згодою на одруження свататися дієслово недоконаного виду ставати сватами … Орфографічний словник української мови
СВАТАТЬ — девку, невесту, сиб. свашить, улаживать свадьбу, предлагать жениха, просить кому в жёны; или просить себе в жены, предлагать самого себя; редко и б.ч. шутл. говорят о мужчине, его сватают. Самому за себя сватать стыдно, а это дело свахи. Ее,… … Толковый словарь Даля
брати — беру/, бере/ш, недок. 1) перех. Схоплювати, охоплювати руками або яким небудь знаряддям. •• У рот не бра/ти чого не їсти або не пити чого небудь. 2) перех. Набирати певну кількість чого небудь. 3) перех. Черпати, набирати (воду або іншу рідину).… … Український тлумачний словник
посилатися — а/юся, а/єшся, недок., посла/тися, пошлю/ся, пошле/шся, док. 1) Вказувати на кого небудь як на свідка або авторитетну особу, називати щось як аргумент для підтвердження своїх слів, виправдання дій і т. ін. || Для обґрунтування своїх дій або… … Український тлумачний словник
сватання — я, с. 1) Дія за знач. сватати і свататися. 2) Одна з частин традиційного весілля, під час якої вирішується питання про шлюб. •• Запи/ти сва/тання заст. випити горілки на знак остаточної згоди на шлюб … Український тлумачний словник
сватати — аю, аєш, недок., перех. 1) кого, за кого, рідко на кому. За дорученням того, хто хоче одружитися, або його рідних, просити згоди на шлюб в обраної особи та її батьків. || Підшукуючи комусь пару, бути посередником в одруженні. 2) Самому… … Український тлумачний словник
староста — и, ч. 1) В Україні, Польщі та Великому князівстві Литовському (у 15 18 ст.) – керівник місцевого міського чи сільського управління або самоврядування; війт. 2) У Західній Україні (до 1939 р.) – начальник, голова повіту. 3) У царській Росії –… … Український тлумачний словник
